Майстерня щастя: Як розпізнати тривогу? Які її основні симптоми?

Тривога – важлива емоція , яка попереджає нас про небезпеку.️


У нашому мозку функціонує комплексна система тривоги. Вона допомагає нам вчасно помічати загрози та запобігати їм. Втім, як і будь яка комплексна система, система тривоги може виходити з ладу, формуючи страх, де насправді немає небезпеки.
 
Найтиповішими симптомами надмірної тривоги :
 – прості фобії – основним симптомом є наявність стійко вираженого страху в ситуаціях, що не становлять реальної загрози (наприклад фобія тварин, комах, грози);
 – сепараційна тривога – невідповідний до віку страх розлуки з батьками, який заважає соціалізації дитини та суттєво впливає на якість життя всієї сім’ї;
 – соціальна фобія – страх людини перебувати в центрі уваги, страх “зганьбитися”, страх відповідей біля дошки, виступу на сцені, що значно обмежує самореалізацію дитини;
 – селективний мутизм – характеризується відмовою дитини розмовляти з певним колом осіб. Дитина може спілкуватись з рідними, але мовчить і не комунікує із сторонніми людьми;
 – панічний страх – характеризується раптовими нападами сильної тривоги, які супроводжуються тілесними проявами (пришвидшене серцебиття, ускладнене дихання, “мурашки по тілу”, відчуття втрати свідомості). З’являється сильний страх смерті і відповідно страх повторення паніки. Тому дитина  починає уникати місця  або ситуації, де  в неї  відбувались напади паніки;
 – тривоги за здоров’я – коли людина довгий час надмірно без відповідних підстав переживає за своє здоров’я, має численні скарги пов’язані із тілесними проявами тривоги, страхи щодо можливості розвитку хвороби;
 – генералізований тривожний страх – характеризується надмірним переживанням щодо різних небезпек, які можуть трапитись в майбутньому (здоров’я, власна безпека, безпека рідних, написання контрольних тощо).  Ці страхи призводять до втоми, розладів сну, погіршення якості життя.
 – обсесивно-компульсивний   страх.  Цьому типу тривоги притаманні нав’язливі думки та образи, що неприємні людині. Ці думки можуть бути сумнівами щодо наявності певної загрози  (страх мікробів на руках, страх незачинених дверей). Щоб нейтралізувати тривогу пов’язану із цими думками, людина робить різні  повторювально-нав’язливі дії-компульсії (миє руки, перевіряє декілька разів чи зачинені двері, тощо).
 
А що робити, щоб зменшити вплив тривоги на якість особистого життя чи життя дитину – Ви дізнаєтеся у наступній нашій публікації.