Олександр Довженко

БІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ, РОБОТИ / ТВОРИ

Олександр Довженко (1894, с. Сосниця, Чернігівщина — 1956, Москва) — видатний кінорежисер, кінодраматург, письменник,  художник-графік, актор, публіцист. Один із класиків світового кінематографа, засновник українського поетичного кіно.

Дитинство та навчання: Народився у багатодітній селянській родині на Чернігівщині. Його предки по батьковій лінії були чумаками. Щоб Сашко міг вчитися, його батько продав частину землі. Навчання хлопцеві давалося легко, любив читати і був допитливим. Після закінчення Глухівського учительського інституту кілька років учителював, через нестачу вчителів  викладаючи одразу багато предметів: історію, географію, природознавство, фізику та навіть гімнастику!

Молодість та боротьба за Україну: Згодом Олександр переїхав до Києва, де навчався на економіста та водночас був слухачем новоствореної Української Академії мистецтв. Коли Україна боролася за свою незалежність – вступив до армії Української Народної Республіки, викладав естетику у школі старшин. У ті бурхливі часи він навіть потрапляв під арешти російських окупаційних спецслужб та у польський полон. Після поразки української держави, він працював у галузі народної освіти, культури, а також на дипломатичній службі в Польщі та Німеччині.

Народження кінорежисера: З 1923 року Довженко повертається до Харкова, де його захоплює світ кіно. Кілька років він працює художником-карикатуристом та ілюстратором. А потім починає знімати свої перші фільми, які прославили його на весь світ:

• “Звенигора” (1928) – історична кіноповість, яка розповідала про героїчне минуле України.
• “Арсенал” (1929) – про повстання робітників у Києві.
• “Земля” (1930) –  фільм про життя українського села став справжнім шедевром світового кіно, був під забороною окупаційної влади в СРСР.

Важкі часи: У 1930-х роках Довженку стало нестерпно важко працювати в Україні через посилення тиску радянської влади, і він був змушений переїхати до Москви. Під час Другої світової війни був фронтовим кореспондентом, знімав документальні фільми про війну. Його оповідання «Ніч перед боєм» було видано 18 разів 12 мовами, а його «Щоденник» тих років – це важливий документ про нескорений дух українського народу під час війни. Його кіноповість «Україна у вогні» – епос про війну – була заборонена для друку та показу.

Шедевр на все життя: Справжнім літературним шедевром Довженка є кіноповість «Зачарована Десна». Він працював над нею впродовж 14 років! Це дуже особистий твір, де він з любов’ю згадує своє дитинство, красу рідної річки Десни та свою родину. Останні роки життя він викладав в інституті кінематографії і мріяв написати великий роман-епопею «Золоті ворота» про ключові моменти української історії, але не встиг його завершити.

ЦІКАВІ ФАКТИ

• Режисер, визнаний Чарлі Чапліним: Сам великий комік і режисер Чарлі Чаплін назвав Довженка одним із найталановитіших митців у кіно!
• Чумацьке коріння: Його предки були чумаками – це були такі відважні люди, які на возах возили сіль та інші товари, подорожуючи Україною.
• Учитель-універсал: Він міг викладати одразу шість різних предметів у школі! Це свідчить про його широкі знання та вміння.
• Довженко був не лише режисером, а й сам писав сценарії до своїх фільмів.
• Фільми під забороною: Його фільми “Звенигора” (1928) та “Земля” (1930)  визнані класикою світового кінематографа. “Земля” свого часу увійшла до списку 12 найкращих фільмів усіх часів і народів за версією Брюссельської всесвітньої виставки.
• Щоденник як зброя: Під час війни він вів щоденник, де записував свої думки та спостереження. Цей щоденник став унікальним документом епохи, що відображає особисті переживання митця, його думки про Україну, мистецтво та життя, фіксує факти війни і нескорений дух українського народу.
• 14 років над “Зачарованою Десною”: Він працював над своєю найвідомішою кіноповістю так довго, бо хотів зробити її ідеальною.

СПОСОБИ, ЯКИМИ КОМУНІКУЄМО ПРО ПОСТАТЬ З УЧНЯМИ

• Кіноклуби: Організувати перегляди фільмів Олександра Довженка (“Земля”, “Арсенал”, “Щорс”) з подальшим обговоренням та аналізом.
• “Кіностудія моєї мрії”: Запропонувати учням уявити себе режисерами. Який фільм про Україну вони б зняли? Які цінності вони б підсвітили? Що важливого хотіли б донести світу про Україну? Яких акторів запросили б?
• “Мандрівка по Зачарованій Десні”: Прочитати уривки з кіноповісті “Зачарована Десна”. Попросити учнів описати свої найяскравіші спогади про дитинство, про природу, про рідні місця.
• Відвідати виставу «Зачарована Десна» в Першому театрі у Львові.
• Літературні читання: Ознайомитися з уривками з його повістей та оповідань, “Щоденника”,  що дає змогу заглибитись у світогляд автора.
• “Щоденник моїх думок “: Запропонувати учням вести “щоденник своїх думок” хоча б кілька днів, як це робив Довженко під час війни. Обговорити, чому важливо записувати свої почуття та думки на тлі фактів.
• ” Майстер-класи з кіномистецтва “: Показати уривки з фільмів Довженка (наприклад, “Земля” або “Звенигора”). Проаналізувати елементи поетичного кіно. Звернути увагу на образ України у кіно: красу кадрів, музику, символи, метафори, сенси, характери.
• «Натхненні Довженком»: Запропонувати учням створити свій кіносценарій, власний короткий відеоролик або фотоесе у стилі поетичного кіно.
• “Мій універсальний талант”: Запропонувати учням поміркувати, про свої таланти (також ті, що в зоні розвитку). Обговорити (на прикладі Довженка) про шляхи і можливості їх розвитку і реалізації.
• “Чому кіно може бути заборонене?”: Поговорити про те, чому деякі твори Довженка були заборонені. Чому більшу частину свого життя він провів на чужині? Чому для митця так важливо мати свободу слова та творчості?
• Вивчення культурного контексту: Проаналізувати твори Довженка у контексті історії України та світового кіномистецтва ХХ століття.

МАТЕРІАЛИ

• Методичні матеріали